2021

Оподаткування заробітної плати

Податкові клини у країнах ОЕСР у контексті пандемії COVID-19

Зміст

У звіті ОЕСР «Оподаткування заробітної плати 2021» подається унікальна інформація для кожної з 37 країн ОЕСР щодо податку на прибуток, який сплачують працівники, їхніх внесків до фонду соціального забезпечення, перерахувань, які вони отримують у вигляді грошових виплат, а також внесків до фонду соціального забезпечення та податків на заробітну плату, які сплачують їхні роботодавці. Відображені результати охоплюють граничне та середнє податкове навантаження для домогосподарств з одним та двома годувальниками, а також відповідні загальні витрати на оплату праці для роботодавців.

У цій брошурі узагальнено основні результати цього видання за такими напрямами:

  • Подання аналізу середнього податкового клину у країнах ОЕСР у 2020 році, зміни у порівнянні з попереднім роком та тенденції змін між 2000 та 2020 роком для вибору видів домогосподарств, про які йдеться у звіті «Оподаткування заробітної плати 2021».
  • Подання короткого аналізу чистої середньої ставки оподаткування доходів фізичних осіб для одинокого середнього працівника у країнах ОЕСР для 2020 року.
  • У брошурі також подано інформацію про вплив податкових заходів та заходів із виплат у відповідь на пандемію COVID-19 стосовно зазначених вгорі основних показників.

Блок 1: Податковий клин

У звіті «Оподаткування заробітної плати 2021» представлено вимог до оподаткування праці. Найбільша увага приділяється податковому клину – виміру різниці між витратами на оплату праці для роботодавця та відповідними чистими коштами, отримуваними працівником на руки – який розраховується за рахунок вираження суми податку на доходи фізичних осіб, внесків до фонду соціального забезпечення працівників та роботодавців, плюс будь-яких податків на плату, за вирахуванням будь-яких виплат, які отримує працівник, як відсоток витрат на оплату праці. Внески роботодавця фонд соціального забезпечення і (у деяких країнах) податок на заробітну плату додаються до валової суми заробітної плати працівників для визначення величини загальних витрат на декілька оплату праці. Однак, необхідно визнати, що ця величина може бути меншою за справжні витрати на оплату праці, які мають сплачувати роботодавці, оскільки, наприклад, роботодавці можуть бути змушені здійснювати необов’язкові податкові виплати. Середній одатковий клин вимірює ту частину витрат на оплату праці, яка стягується у вигляді податків та внесків до фонду соціального забезпечення, за вирахуванням грошових виплат. І навпаки, заробітну граничний податковий клин визначає ту частину збільшення загальних витрат на оплату праці, які виплачуються у вигляді у податків та внесків до фонду соціального забезпечення, за вирахуванням грошових.

1. Необов’язкові податкові виплати являють собою обов’язкові виплати, які компенсуються або не компенсуються, до фондів з приватним управлінням, благодійних органів або систем соціального страхування поза межами загальних державних та громадських підприємств (http://www.oecd.org/tax/tax-policy/tax-database.htm#NTCP).

ТЕНДЕНЦІЇ ЩОДО ПОДАТКІВ НА РОБОЧУ СИЛУ У КРАЇНАХ ОЕСР

Криза COVID-19 призвела до найбільшого зменшення середнього податкового клину з часів глобальної фінансової кризи 2008-2009 років

Податок на прибуток плюс внески до фонду соціального забезпечення працівників та роботодавців, за вирахуванням грошових виплат, як % від витрат на оплату праці для середнього працівника в ОЕСР, 2000–2020

Податковий клин для середнього одинокого працівника збільшився у 7 країнах, залишився незмінним в 1 країні і зменшився у 29 країнах у період між 2019 та 2020 роками

Зміна середнього податкового клину у країнах ОЕСР між 2019 та 2020 роками, у відсоткових пунктах

Податки на робочу силу різняться по всім країнам ОЕСР, із податковим клином на середнього одинокого працівника у діапазоні від 0% у Колумбії до 51% у Бельгії

Податковий клин для середнього одинокого працівника в країнах ОЕСР, як % від витрат на оплату праці (2020)

Податки на робочу силу різняться по всім країнам ОЕСР, із податковим клином на середнього одинокого працівника у діапазоні від 0% у Колумбії до 51% у Бельгії

Податковий клин для середнього одинокого працівника в країнах ОЕСР, як % від витрат на оплату праці (2020)

Джерело: Дані зі звіту «Оподаткування заробітної плати 2021» (ОЕСР), http://oe.cd/taxingwages

ТАБЛИЦЯ 1. ПОРІВНЯННЯ ЗАГАЛЬНОГО ПОДАТКОВОГО КЛИНУ ДЛЯ СЕРЕДНЬОГО ПРАЦІВНИКА У КРАЇНАХ ОЕСР (Як % від витрат на оплату праці, 2020)
Країни Щорічна зміна, 2020/19 (у відсоткових пунктах)²
Загальний податковий клин 2020 Податковий клин (2) Податок на прибуток (3) Внески працівників до ФСЗ (4) Внески роботодавців до ФСЗ3 (5)
Бельгія 51.5 -0.76; -0.73 -0.01 -0.02
Німеччина 49 -0.28 -0.35 0.03 0.03
Австрія 47.3 -0.56 -0.49 0.02 -0.09
Франція 46.6 -0.56 -0.55 0.00 -0.01
Італія 46.0 -1.91 -1.91 0.00 0.00
Чехія 43.9 -0.03 -0.03 0.00 0.00
Угорщина 43.6 -0.94 0.21 0.26 -1.41
Словенія 42.9 -0.55 -0.55 0.00 0.00
Швеція 42.7 0.09 0.08 0.01 0.00
Латвія 41.8 -0.62 -0.62 0.00 0.00
Португалія 41.3 0.06 0.06 0.00 0.00
Словаччина 41.2 -0.62 -0.50 0.02 -0.15
Фінляндія 41.2 -0.92 -0.09 0.43 -1.26
Греція 40.1 -0.80 -0.32 -0.24 -0.25
Туреччина 39.7 0.09 0.09 0.00 0.00
Іспанія 39.3 -0.12 -0.12 0.00 0.00
Люксембург 37.5 -0.92 -0.87 0.00 -0.04
Литва 36.9 -0.76 -0.76 0.00 0.00
Естонія 36.9 -0.13 -0.13 0.00 0.00
Нідерланди 36.4 -0.54 -0.06 -0.59 0.11
Норвегія 35.8 0.04 0.04 0.00 0.00
Данія 35.2 -0.25 -0.26 0.00 0.00
Польща 34.8 -0.76 -0.76 0.00 0.00
Японія 32.7 -0.02 -0.03 0.00 0.02
Ірландія 32.3 -0.86 -0.94 0.00 0.08
Ісландія 32.3 -0.44 -0.22 0.00 -0.22
Великобританія 30.8 -0.10 0.09 -0.19 0.00
Канада 30.4 -0.15 -0.08 0.06 -0.08
Австралія 28.4 0.42 0.42 0.00 0.00
США 28.3 -1.37 0.50 0.00 -0.03
Корея 23.3 0.31 -0.09 0.24 0.16
Ізраїль 22.4 -0.53 -0.25 -0.19 -0.09
Швейцарія 22.1 -0.22 -0.49 0.13 0.13
Мексика 20.2 -0.01 -0.13 -0.01 0.14
Нова Зеландія 19.1 0.34 0.34 0.00 0.00
Чилі 7.0 -0.01 -0.01 0.00 0.00
Колумбія 0.0 0.00 0.00 0.00 0.00
Незважений середній показник
Середній по ОЕСР 34.6 -0.39 -0.26 0.00 -0.08
Податковий клин

Податковий клин для середнього працівника у країнах ОЕСР

У Таблиці 1 показано, що податковий клин між витратами на оплату праці для роботодавця та відповідними чистими коштами, отримуваними на руки одинокими працівниками без дітей, із середніми рівнями заробітної плати, сильно відрізнявся по всім країнам ОЕСР у 2020 році (див. колонку 1). У той час як в Австрії, Бельгії, Франції, Німеччині та Італії податковий клин становив більше 45%, він був менше 20% у Чилі, Колумбії та Новій Зеландії. Найвищий податковий клин спостерігається у Бельгії (51.5%) і найнижчий у Колумбії (0.0%). У Колумбії одинокий працівник із середнім рівнем заробітної плати не сплачував податку на доходи фізичних осіб у 2020 році, а його внески до пенсійного фонду, а також на страхування здоров’я та ризиків від безробіття вважаються необов’язковими податковими виплатами і, відповідно, не включаються до податків у розрахунках звіту «Оподаткування заробітної плати». Таблиця 1 демонструє, що середній податковий клин у країнах ОЕСР становив 34.6% у 2020 році.

2. У Колумбії загальна система соціального забезпечення у сфері охорони здоров’я фінансується державними та приватними фондами. Пенсійна система є гібридною і складається з двох різних систем: із визначеними внесками, яку повністю фінансує пенсійна система; та розподільчої пенсійної системи. Кожен з таких внесків є обов’язковим, і більше 50% загальних внесків виплачують до фондів з приватним управлінням. Відповідно, вони вважаються необов’язковими податковими виплатами (у подальшому інформація подається у розділі деталей за країнами у Частині II цього звіту). Окрім того, у Колумбії усі виплати на ризик від безробіття здійснюються до фондів з приватним управлінням і вважаються необов’язковими податковими виплатами. Інші країни також мають необов’язкові податкові виплати (див. http://www.oecd.org/tax/tax- policy/tax-database/non-tax-compulsory-payments.pdf ).

По всій Організації економічного співробітництва та розвитку («ОЕСР») у відповідь на кризу COVID-19 країни, в основному, вирішили надавати підтримку домогосподарствам та бізнесам поза межами системи оподаткування робочої сили.

Блок 2: Заходи у відповідьна кризу СOVID-19 у розрахунках звіту «Оподаткування заробітної плати»

У звіті «Оподаткування заробітної плати 2021» подаються показники за 2020 рік, рік, який зазнав серйозного впливу у результаті поширення пандемії COVID-19. Особлива увага у ньому приділяється змінам у середній заробітній платі у результаті пандемії, а також змінам, запровадженим країнами у своїх системах оподаткування та виплат у відповідь на пандемію (у тій мірі, в якій вони входять у сферу застосування стандартних припущень звіту «Оподаткування заробітної плати»). Зокрема, до заходів, які розглядалися, входять зміни у податку на доходи фізичних осіб (на центральному та місцевому/ регіональному рівнях), внесках до фонду соціального забезпечення, податках на заробітну плату та грошових виплатах, які виплачуються працівникам. Згідно із підходом, використаним у звіті «Оподаткування заробітної плати», ці заходи повинні вплинути на всіх штатних працівників від сектору B до N у Міжнародній стандартній галузевій класифікації (переглянута версія 4), а перенесення податкових зобов’язань на майбутні періоди не розглядається.

Особливістю було те, що падіння у рівні податкових клинів за країнами для одинокого працівника, пари з одним годувальником із двома дітьми та одинокого одного з батьків було викликане, головним чином, змінами у положеннях податкової політики, хоча падіння у рівні середньої заробітної плати також зробило свій внесок у деяких країнах. І навпаки, збільшення податкового клину було, майже у всіх випадках, викликане підвищенням середньої заробітної плати, яке незначною мірою нівелювалось змінами у політиці.

По всій ОЕСР країни, в основному, вирішили надавати підтримку домогосподарствам та бізнесам поза межами системи оподаткування робочої сили. Оскільки моделі звіту «Оподаткування заробітної плати» нездатні врахувати багато з цих змін, подані у цьому спеціальному додатку до брошури результати охоплюють прямі заходи, впроваджені у системі для вирішення проблеми COVID-19 у десяти країнах. Ці країни надавали, в основному, підтримку за рахунок надання покращених або одноразових грошових виплат, зосередивши увагу на підтримці сімей з дітьми. Загалом вплив цих заходів для вирішення проблеми COVID-19 виявився меншим, ніж інші зміни у політиці; відповідає за приблизно дві п’ятих зменшення середнього показника по ОЕСР у періоді між 2019 та 2020 роками для одинокого одного з батьків і пари з одним годувальником і одну п’яту для одинокого працівника.

Додаткову інформацію можна знайти у спеціальному додатку до звіту «Оподаткування заробітної плати 2021». Окрім того, детальна інформація щодо відповідних заходів у зв’язку із кризою COVID-19 у кожній країні подається у відповідних розділах за країнами у Частині ІІ звіту «Оподаткування заробітної плати 2021».

Примітки: Одинока особа без дітей із рівнем доходів середнього працівника. Охоплює податок на заробітну плату, коли застосовується.

Джерело: Дані зі звіту «Оподаткування заробітної плати 2021» (ОЕСР), http://oe.cd/taxingwages.

3. Додатковий податковий кредит із виплати податків з поточних доходів був у кінцевому рахунку включений до проекту Закону про бюджет на 2021 рік як захід, запроваджений на постійній основі в італійській системі оподаткування доходів фізичних осіб.

У 21 з 29 країн ОЕСР, в яких відбулося зменшення податкового клину, таке зменшення виникло, головним чином, у результаті меншого рівня податку на прибуток.

У п’яти інших країнах ОЕСР, в яких відбулося зменшення податкового клину, зміни були, в основному, спричинені меншим рівнем внесків до фонду соціального забезпечення (Фінляндія, Греція, Угорщина, Нідерланди і Великобританія). Внески роботодавців до фонду соціального забезпечення як відсоток від витрат на оплату праці зменшились на більше ніж один відсотковий пункт у Фінляндії (1.26 відсоткового пункту) та Угорщині (1.41 відсоткового пункту). У Фінляндії ставка внесків роботодавців до фонду соціального забезпечення зменшилась на 1.8 відсоткового пункту у 2020 році (із 20.49% до 18.69%). В Угорщині ставка внесків роботодавців до фонду соціального забезпечення зменшилась на 2 відсоткових пункти у липні 2020 року, із 17.5% до 15.5%. І хоча такий показник виник у результаті постійних змін в оподаткуванні робочої сили в Угорщині, їхні строки були тісно пов’язані із кризою COVID-19. У Греції ставки внесків до фонду соціального забезпечення як працівників, так і роботодавців зменшились у період від червня 2019 року до червня 2020 року із 15.75% до 15.33% та з 24.81% до 24.33%, відповідно, що призвело до зменшення внесків як працівників. так і роботодавців до фонду соціального забезпечення (0.24 та 0.25 відсоткових пункту , відповідно). У Великобританії внески працівників до фонду соціального забезпечення зменшились для одинокого середнього працівника у силу збільшення ліміту на оподаткування податком на прибуток у 2020 році. У Нідерландах внески працівників до фонду соціального забезпечення зменшились на суму збільшених податкових кредитів.

В Ісландії зменшення податкового клину виникло у результаті рівного зменшення податку на прибуток та внесків роботодавців до фонду соціального забезпечення як відсоток від витрат на оплату праці.

У двох країнах зменшення податкового клину також було спричинене грошовими виплатами одинокому працівнику із середнім рівнем заробітної плати. У Канаді скорочення податкового клину виникло у результаті одноразової спеціальної виплати за рахунок податкового кредиту на товари та послуги, виділеного 9 квітня 2020 року у відповідь на кризу COVID-19, і який вважаався грошовю виплатою у розрахунках звіту «Оподаткування заробітної плати». Грошова виплата являла собою зміну у розмірі 0.04 відсоткового пункту у податковому клині. У США зменшення податкового клину виникло, в основному, як результат виплати економічного впливу, яка була частиною виплат згідно із Законом про надання допомоги та економічну безпеку у зв’язку із розповсюдженням коронавірусної інфекції (Закон CARES) у відповідь напандемію COVID-19. Виплата економічного впливу була податковим кредитом, який можна було отримати стосовно податкової декларації за 2020 рік, яка мала подаватися у 2021 році. Авансова виплата кредиту була зроблена у 2020 році і вважається грошовою виплатою у розрахунках звіту «Оподаткування заробітної плати». Грошова виплата призвела до зміни податкового клину на 1.84 відсоткового пункту.

В Ілюстрації 1 показано складові компоненти податкового клину у 2020 році, тобто податок на прибуток, внески до фонду соціального забезпечення працівників та роботодавців (включно з податком на заробітну плату, коли застосовується), як відсоток витрат на оплату праці для середнього працівника без дітей.

Відсоток витрат на оплату праці, який виплачується у складі податку на прибуток, суттєво відрізняється по всім країнам ОЕСР. Найнижчими є показники у Колумбії (0.0%) та Чилі (0.03%), причому у Греції, Ізраїлі, Японії, Кореї. Мексиці, Польщі та Словаччині вони також є нижчими за 10%. Найвищими є показники у Данії (35.3%), причому в Австралії та Ісландії вони також перевищують 20%. Відсоток витрат на оплату праці, який виплачується як внески працівників у фонд соціального забезпечення також сильно відрізняється і знаходиться у діапазоні від нуля в Австралії, Колумбії, Данії та Новій Зеландії до 19.0% у Словенії та 19.2% у Литві. Роботодавці у Франції сплачують 26.6% витрат на оплату праці у вигляді внесків до фонду соціального забезпечення, найбільше серед країн ОЕСР. Відповідні показники також перевищують 20% у восьми інших країнах – Австрії, Бельгії, Чехії, Естонії, Італії, Словаччині, Іспанії та Швеції.

Як відсоток від витрат на оплату праці, загальна сума внесків до фонду соціального забезпечення працівників та роботодавців перевищує 20% у більше ніж половині країн ОЕСР. Це також становить, як мінімум, одну третю витрат на оплату праці у п’яти країнах ОЕСР: Австрії, Чехії, Франції, Німеччині та Словаччині.

Примітки: Одружена пара з двома годувальниками, один зі 100%, а інший із 67% від рівня середньої зарплати, з 2 дітьми.

1. Країни розміщено за зменшенням показника загального податкового клину.
2. У результаті округлення зміни у податковому клині у колонці (2) можуть відрізнятися на одну соту відсоткового пункту від суми колонок (3)–(6).
3. Охоплює податок на заробітну плату, коли застосовується.

Джерело: Дані зі звіту «Оподаткування заробітної плати 2021» (ОЕСР), http://oe.cd/taxingwages.

У країнах ОЕСР більшість випадків підвищення податку на прибуток або внесків до фонду соціального забезпечення були збільшені або зменшені за рахунок змін у грошових виплатах.

ТАБЛИЦЯ 2. ПОРІВНЯННЯ ЗАГАЛЬНОГО ПОДАТКОВОГО КЛИНУ ДЛЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ОДИНОКИХ ТА ПАР З ОДНИМ ГОДУВАЛЬНИКОМ, 2020 (Як % від витрат на оплату праці)
Країни Щорічна зміна, 2020/19 (у відсоткових пунктах)²
Загальний податковий клин 2020 Податковий клин (2) Податок на прибуток (3) Внески працівників до ФСЗ (4) Внески роботодавців до ФСЗ3 (5)
Туреччина 38.2 39.7 0.16 0.09 -0.08
Франція 37.9 46.6 -0.77 -0.56 0.21
Швеція 37.5 42.7 0.21 0.09 -0.12
Греція 37.1 40.1 -0.82 -0.80 0.02
Фінляндія 36.7 41.2 -1.00 -0.92 0.07
Італія 36.4 46.0 -2.68 -1.91 0.77
Бельгія 34.9 51.5 -1.71 -0.76 0.95
Іспанія 33.9 39.3 -0.16 -0.12 0.04
Німеччина 32.9 49.0 -1.38 -0.28 1.10
Норвегія 32.2 35.8 0.04 0.04 0.01
Австрія 32.0 -1.66 0.06 -0.56 1.10
Латвія 31.1 41.8 -1.13 -0.62 0.51
Угорщина 30.1 43.6 -0.22 -0.94 -0.72
Словаччина 30.1 41.2 -0.88 -0.62 0.25
Нідерланди 30.0 36.4 -1.93 -0.54 1.39
Португалія 30.0 41.3 0.08 0.06 -0.02
Японія 27.5 32.7 -0.06 -0.02 0.04
Естонія 26.8 36.9 -0.24 -0.13 0.11
Великобританія 26.4 30.8 -0.09 -0.10 -0.02
Чехія 26.1 43.9 -0.37 -0.03 0.34
Словенія 25.5 42.9 -0.24 -0.55 -0.31
Данія 25.1 35.2 -0.23 -0.25 -0.02
Австралія 20.8 28.4 0.07 0.42 0.34
Мексика 20.2 20.2 -0.01 -0.01 0.00
Литва 20.1 36.9 -9.88 -0.76 9.12
Ізраїль 19.9 22.4 -0.60 -0.53 0.07
Ісландія 18.6 32.3 -1.27 -0.44 0.82
Корея 18.3 23.3 -2.06 0.31 2.36
Люксембург 16.3 37.5 -1.12 -0.92 0.20
Ірландія 16.1 32.3 -1.71 -0.86 0.85
США 14.0 28.3 -4.62 -1.37 3.25
Польща 13.2 34.8 -4.32 -0.76 3.56
Канада 10.1 30.4 -2.10 -0.15 1.95
Швейцарія 9.6 22.1 -0.37 -0.22 0.15
7.0 7.0 0.00 -0.01 -0.01
Нова Зеландія 5.0 /td> 19.1 1.58 0.34 -1.24
Незважений середній показник
Середній по ОЕСР 24.4 34.6 -1.15 -0.39 0.76
Порівняння платників податків одиноких та пар з одним годувальником у країнах ОЕСР

У Таблиці 2 подається порівняння податкових клинів для одружених пар з одним годувальником із двома дітьми та одинокою особою без дітей, причому обоє мають середні рівні заробітної плати (див. колонки 1 і 2). Розмір податкового клину для пари з дітьми загалом є меншим від того, який спостерігається для одинокої особи без дітей, оскільки багато країн ОЕСР здійснюють фінансові виплати домогосподарствам з дітьми за рахунок використання пільгового режиму оподаткування та/або грошових виплат. Відповідно, середній податковий клин в ОЕСР для пар з одним годувальником із двома дітьми становив 24.4% у порівнянні із 34.6% для одинокого середнього працівника. Цей розрив поширився (на 0.7 відсоткового пункту) із 2019 року.

Податкові заощадження, реалізовані парами з одним годувальником із двома дітьми у порівнянні з одинокими працівниками без дітей перевищували 20% витрат на оплату праці у Канаді, Люксембургу та Польщі і 15% витрат на оплату праці у семи інших країнах – Австрії, Бельгії, Чехії, Німеччині, Ірландії, Литві та Словенії. Податкове навантаження одружених пар з одним годувальником та одиноких працівників було однаковим у Мексиці та відрізнялось на три відсоткових пункти або менше у Чилі (0.03%), Греції, Ізраїлі та Туреччині (див. колонки 1 і 2).

У 19 з 37 країн ОЕСР була лише одна невелика зміна (не більше, плюс або мінус, одного відсоткового пункту) у податковому клині середньої одруженої пари з одним годувальником із двома дітьми між 2019 та 2020 роками (див. колонку 3). Не було відмінності тільки у Чилі. Мало місце збільшення на більше ніж один відсотковий пункт у Новій Зеландії (1.58 відсоткового пункту), яке виникло повністю у результаті менших виплат грошових коштів у 2020 році, пов’язаних із доходами. Відбулося зменшення на один відсотковий пункт або більше у 16 країнах – Австрії, Бельгії, Канаді, Колумбії, Фінляндії, Німеччині, Ісландії, Ірландії, Італії, Кореї, Латвії, Литві, Люксембургу, Нідерландах, Польщі та США. Для більшості з цих країн зміни у податковому клині виникли у результаті запровадження, або зміни, податкових положень або грошових виплат для дітей на утриманні. Декілька з цих країн запровадили заходи, пов’язані із кризою COVID-19 у 2020 році. В Австрії (1.66 відсоткового пункту) не відбулося зміни у шкалі податку на прибуток (зменшення ставки податку на прибуток) у відповідь на кризу COVID-19. Окрім того, здійснювалась додаткова виплата на дітей у відповідь на кризу COVID-19. У Литві (9.88 відсоткового пункту), як зазначено раніше, сума звільнення від оподаткування була збільшена у відповідь на кризу COVID-19, а також була зроблена одноразова виплата на дітей для сімей у відповідь на кризу COVID-19. Додаткові або одноразові виплати або виплати з податкового резерву у відповідь на кризу COVID-19 також здійснювались у Канаді (2.10 відсоткового пункту), Німеччині (1.38 відсоткового пункту), Ісландії (1.27 відсоткового пункту), Кореї (2.06 відсоткового пункту) та США (4.62 відсоткового пункту). Детальні пояснення щодо пов’язаних із COVID-19 заходів наведено у детальній інформації за країнами у Частині II цього звіту.

Порівняння змін у податкових клинах у період між 2019 та 2020 роками для одружених пар з одним годувальником із двома дітьми та одиноких осіб, які мають середній рівень заробітної плати, подається у колонці 5 Таблиці 2. Фінансова перевага для сімей збільшилась у 27 країнах ОЕСР: Австралії, Австрії, Бельгії, Канаді, Колумбії, Чехії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччині, Греції, Ісландії, Ірландії, Ізраїлі, Італії, Японії, Кореї, Латвії, Литві, Люксембургу, Нідерландах, Норвегії, Польщі, Словаччині, Іспанії, Швейцарії та США. Окрім того, вплив змін у системі оподаткування на податковий клин був однакової величини для обох видів домогосподарств лише у Мексиці. У чотирьох країнах: Чилі, Данії, Португалії та США; фінансова перевага для сімей зменшилась на менше ніж 0.03 відсоткового пункту у кожній країні.

У декількох країнах ОЕСР здійснювались додаткові або одноразові грошові виплати або виплати з податкового резерву у відповідь на кризу COVID-19.

Примітки: Одружена пара з двома годувальниками, один зі 100%, а інший із 67% від рівня середньої зарплати, з 2 дітьми.

1. Країни розміщено за зменшенням показника загального податкового клину.
2. У результаті округлення зміни у податковому клині у колонці (2) можуть відрізнятися на одну соту відсоткового пункту від суми колонок (3)–(6).
3. Охоплює податок на заробітну плату, коли застосовується.

Джерело: Дані зі звіту «Оподаткування заробітної плати 2021» (ОЕСР), http://oe.cd/taxingwages.

У країнах ОЕСР більшість випадків підвищення податку на прибуток або внесків до фонду соціального забезпечення були збільшені або зменшені за рахунок змін у грошових виплатах.

ТАБЛИЦЯ 3. ПОРІВНЯННЯ ЗАГАЛЬНОГО ПОДАТКОВОГО КЛИНУ ДЛЯ ПАР З ДВОМА ГОДУВАЛЬНИКАМИ І ДІТЬМИ, КРАЇНИ ОЕСР, 2020 (Як % витрат на оплату праці)
Країни Щорічна зміна, 2020/19 (у відсоткових пунктах)²
Загальний податковий клин 2020 (1) Податковий клин (2) Податок на прибуток (3) Внески працівників до ФСЗ (4) Внески роботодавців до ФСЗ3 (5) Грошові виплати (6)
Бельгія 43.4 -1.23 -0.87 0.06 -0.24 0.17
Німеччина 41.5 -0.92 -0.99 0.03 0.03 0.00
Франція 40.2 -1.48 -0.83 0.07 -0.66 0.07
Італія 40.0 -1.75 -1.66 0.00 0.00 0.09
Швеція 38.7 0.16 0.08 0.01 0.00 -0.07
Туреччина 0.00 0.00 37.8 0.16 0.16 0.00 0.00 0.00
Греція 37.4 -1.11 -0.58 -0.24 -0.25 0.04
Австрія 37.0 -1.33 -0.59 0.02 -0.090.67
Португалія 36.4 0.09 0.09 0.00 0.000.00
Словаччина 36.3 -0.82 -0.64 0.02 -0.15 0.05
Іспанія 36.3 -0.14 -0.14 0.00 0.000.00
Фінляндія 35.9 -1.10 -0.17 0.37 -1.260.04
Угорщина 35.6 -0.51 0.47 0.26 -1.41 -0.17
Словенія 35.5 -0.17 -0.12 -0.00 0.000.05
Чехія /td> 35.1 -0.22 -0.21 0.00 0.000.02
Латвія 33.9 -1.31 -1.32 0.00 0.00 -0.02
Норвегія 32.5 0.07 0.07 0.00 0.00 0.00
Естонія 30.5 -0.17 -0.13 0.00 0.00 0.04
Данія 30.5 -0.26 -0.26 0.00 0.00-0.01
Ісландія 29.9 -1.13 -0.33 0.00 -0.22 0.59
Японія 29.7 -0.03 -0.03 0.00 0.02 0.02
Литва 29.4 -2.50 -1.06 0.00 0.001.43
Нідерланди 28.5 -0.48 -0.04 -0.63 0.11-0.07
Великобританія 26.5 -0.12 0.11 -0.23 0.000.00
Австралія 26.3 0.48 0.48 0.00 0.080.00
Люксембург 25.5 -1.30 -0.92 -0.01 -0.040.33
Ірландія 24.2 -1.20 -1.12 0.00 0.08 0.16
Канада 23.5 -0.54 -0.15 0.13 -0.070.45
Польща 22.0 -2.97 -0.73 0.00 0.00 2.24
США 21.3 -2.78 0.38 0.00 -0.03 3.12
Корея 19.3 -1.11 -0.10 0.24 0.16 1.41
Мексика 18.7 -0.13 -0.30 -0.01 0.18 0.00
Нова Зеландія 17.6 0.24 0.24 0.00 0.000.00
Ізраїль 16.0 -0.53 -0.15 -0.23 -0.110.04
Швейцарія 15.7 -0.42 -0.51 0.13 0.130.17
Чилі 6.6 -0.02 0.00 0.00 0.000.02
Колумбія -6.4 -1.22 0.00 0.00 0.001.22
Незважений середній показник
Середній по ОЕСР 28.9 -0.75 -0.32 0.00 -0.10 0.33

Примітка: Одружена пара з двома годувальниками, один зі 100%, а інший із 67% від рівня середньої зарплати, з 2 дітьми. Охоплює податок на заробітну плату, коли застосовується.

Джерело: Дані зі звіту «Оподаткування заробітної плати 2021» (ОЕСР), http://oe.cd/taxingwages.

Податковий клин для пар з двома годувальниками у країнах OECD

Попередній аналіз зосереджується на двох видах домогосподарств із порівняльним рівнем доходів: одиноких працівниках зі 100% середньої заробітної плати і одружених парах з одним годувальником зі 100% середньої заробітної плати із двома дітьми. У цьому розділі продовжується обговорення і додається третій вид домогосподарств: одружена пара з двома годувальниками, які отримують зарплату на рівні 100% і 67% від середньої заробітної плати, із двома дітьми.

Для цього виду домогосподарств середній податковий клин в ОЕСР, як відсоток витрат на оплату праці для домогосподарства, становив 28.9% у 2020 році (Ілюстрація 2 і Таблиця 3). Бельгія мала податковий клин у розмірі 43.4%, який був найвищим серед країн ОЕСР. Іншими країнами із податковими клинами понад 40% були Італія (40.04 %), Франція (40.2%) та Німеччина (41.5%). Із протилежного боку найнижчий податковий клин спостерігався у Колумбії (-6.4%). У Колумбії податковий клин мав негативне значення, оскільки цей вид домогосподарств не сплачував податку на прибуток із таким рівнем доходів. Такі домогосподарства сплачували внески, які не вважаються податками і не включаються у ці розрахунки. Такий вид домогосподарств отримував грошові виплати, які виплачувались на додачу до їхньої заробітної плати, що у результаті дало негативне значення податкового клину. Іншими країнами із податковими клинами менше 20% були Корея (19.3%), Мексика (18.7%), Нова Зеландія (17.6%), Ізраїль (16.0%), Швейцарія (15.7%) та Чилі (6.6%).

На Ілюстрації 2 показано середній податковий клин та його компоненти, як відсоток витрат на оплату праці, для пари з двома годувальниками для 2020 року. У середньому по всім країнам ОЕСР податок на прибуток становив 10.2% витрат на оплату праці, а сума внесків до фонду соціального забезпечення працівників та роботодавців становила 21.4%. Податковий клин по ОЕСР подається за вирахуванням грошових виплат, які становили 2.7% витрат на оплату праці у 2020 році.

Грошові виплати, які враховуються у звіті «Оподаткування заробітної плати», є виплати, які повсюдно виплачуються працівникам стосовно залежних дітей у віці від шести до одинадцяти років включно. Виплати на роботі, які виплачуються працівникам незалежно від їхнього сімейного статусу, також включаються у розрахунки. Для пари з двома годувальниками Данія здійснювала грошові виплати із перевіркою рівня доходів («зелена перевірка»), причому перевага надавалась бездітним одиноким працівникам.

Заходи, пов’язані із кризою COVID-19 у країнах ОЕСР, передбачали додаткові або одноразові виплати або виплати з податкового резерву для пар з двома годувальниками із дітьми в Австрії, Канаді, Кореї, Ісландії, Литві та США.

У відповідь на кризу COVID-19 працівники без дітей також отримували грошові виплати у Канаді та США, як зазначено у попередньому розділі щодо податкового клину для середніх одиноких працівників.

У порівнянні з 2019 роком середній податковий клин в ОЕСР для пари з двома годувальниками зменшився на 0.75 відсоткового пункту у 2020 році, як зазначено у Таблиці 3 (колонка 2), як наслідок зменшення податкових клинів у 31 із 37 країн ОЕСР. Він збільшився тільки у шести країнах – Норвегії (0.07 відсоткового пункту), Португалії (0.09 відсоткового пункту), Швеції та Туреччині (в обох на 0.16 відсоткового пункту), Новій Зеландії (0.24 відсоткового пункту) та Австралії (0.48 відсоткового пункту). У більшості країн, у яких зменшились податкові клини для сімей з дітьми у період між 2019 та 2020 роками, менший рівень податкового клину виник у результаті змін у системах оподаткування доходів та внесках до фонду соціального забезпечення, як спостерігається для одиноких працівників, а також у результаті збільшення грошових виплат або виплат з податкових резервів для залежних дітей при порівнянні цих двох років. Зменшення на більше ніж один відсотковий пункт спостерігалось у 15 країнах – Польщі (2.97 відсоткового пункту), США (2.78 відсоткового пункту), Литві (2.50 відсоткового пункту), Італії (1.75 відсоткового пункту), Франції (1.48 відсоткового пункту), Австрії (1.33 відсоткового пункту), Латвії (1.31 відсоткового пункту), Люксембургу (1.30 відсоткового пункту), Бельгії (1.23 відсоткового пункту), Колумбії (1.22 відсоткового пункту), Ірландії (1.20 відсоткового пункту), Ісландії (1.13 відсоткового пункту), Греції та Кореї (в обох на 1.11 відсоткового пункту) та Фінляндії (1.10 відсоткового пункту).

Як зазначено для пар з одним годувальником із дітьми у попередньому розділі, серед деяких з цих країн у 2020 році були запроваджені заходи, пов’язані із кризою COVID-19. Додаткові або одноразові виплати або виплати з податкового резерву у відповідь на кризу COVID-19 здійснювались для пар з двома годувальниками із дітьми в Австрії, Канаді, Кореї, Ісландії, Литві та США. Окрім додаткових виплат на дітей у відповідь на кризу COVID-19, була зменшена гранична ставка податку на прибуток у рамках шкали податку на прибуток в Австрії і збільшена сума, звільнена від оподаткування, у Литві. У Польщі, в якій спостерігалось друге найбільше збільшення грошових виплат як відсоток витрат на оплату праці (2.24 відсоткового пункту) після США (3.12 відсоткового пункту) для пар з двома годувальниками із дітьми, збільшення виникло у результаті реформи системи виплат для сімей, яка була запроваджена у липні 2019 року і яка не стосувалася кризи COVID-19.

Серед шести країн, де податковий клин збільшився для пар з двома годувальниками із дітьми у 2020 році, збільшення податку на прибуток як відсотку витрат на оплату праці становило основну суму збільшення податкового клину у п’яти з них: Норвегії (0.07 відсоткового пункту), Португалії (0.09 відсоткового пункту), Туреччині (0.16 відсоткового пункту), Новій Зеландії (0.24 відсоткового пункту) та Австралії (0.48 відсоткового пункту). У Швеції збільшення податкового клину було викликане, головним чином, більшим рівнем податку на прибуток та зменшенням грошових виплат як відсотку витрат на оплату праці (0.08 відсоткового пункту and -0.07 відсоткового пункту).

Джерело: Дані зі звіту «Оподаткування заробітної плати 2021» (ОЕСР), http://oe.cd/taxingwages.

Тенденції щодо податкового клину в країнах ОЕСР починаючи з 2000 року

Податковий клин в ОЕСР для одиноких середніх працівників, одружених пар з одним годувальником із середнім рівнем зарплати із двома дітьми та одружених пар з двома годувальниками із загальним рівнем доходів на рівні 167% від середньої заробітної плати і двома дітьми зменшився порівняно з 2000 роком (див. Ілюстрацію 3). Тенденція щодо податкового навантаження залишається аналогічною для трьох видів домогосподарств, із найнижчим податковим клином, який спостерігався у 2009 році у контексті глобальної фінансової кризи і у 2020 році у контексті пандемії COVID-19 для кожного з цих випадків. Для середнього одинокого працівника середній податковий клин в ОЕСР зменшився від 36.4% у 2000 році до 34.6% у 2009 році, збільшився до 35.5% у 2013 році і потім стабільно зменшувався до 34.6% у 2020 році. Для одруженої пари з одним годувальником на середній зарплаті із двома дітьми податковий клин зменшився у період між 2000 та 2009 роками із 27.6% до 24.9%, збільшився до 26.6% у 2014 році, а потім стабільно зменшувався, досягнувши найнижчого рівня у розмірі 24.4% у 2020 році. І нарешті, для одруженої пари із двома годувальниками, які отримували 167% середньої зарплати, із двома дітьми податковий клин змінився із 31.8% у 2000 році до 28.9% у 2020 році, причому другий найнижчий рівень у розмірі 29.5% був у 2009 році.

Для середнього одинокого працівника податковий клин зменшився із 36.4% у 2000 році до 34.6% у 2020 році.

Чиста середня ставка оподаткування доходів фізичних осіб

У звіті «Оподаткування заробітної плати 2021» подається другий основний показник, який визначає податок на прибуток плюс внески у фонд соціального забезпечення, за вирахуванням грошових виплат, як відсоток валових доходів із заробітної плати, тобто чисту середню ставку оподаткування доходів фізичних осіб. У середньому чиста середня ставка оподаткування доходів фізичних осіб для одинокого працівника із середнім доходами в країнах ОЕСР становила 24.8% у 2020 році (див. Ілюстрацію 4). Іншими словами, сума до видачі або доходів після оподаткування5 становила 75.2% від валової заробітної плати для одинокого середнього працівника. Німеччина мала найвищу чисту середню ставку оподаткування доходів фізичних осіб у розмірі 38.9% від валової заробітної плати, причому Бельгія, Данія та Латвія були єдиними серед інших країн, у яких така ставка була більше ніж 35%. Чилі і Мексика мали найнижчі чисті середні ставки оподаткування доходів фізичних осіб у розмірі 7.0% та 10.8% від валових середніх доходів, відповідно. В Колумбії чиста середня ставка оподаткування доходів фізичних осіб становить нуль для одиноких працівників із середнім рівнем зарплати, які не сплачували податків на доходи фізичних осіб у 2020 році, у той час як їхні внески до пенсійного фонду і на страхування здоров’я та ризиків від безробіття вважаються необов’язковими податковими виплатами6 і, відповідно, не включаються як податки до розрахунків звіту «Оподаткування заробітної плати 2021». Звіт «Оподаткування заробітної плати 2021» також демонструє чисті середні ставки оподаткування доходів фізичних осіб для інших видів домогосподарств із або без дітей.

5. Показники звіту «Оподаткування заробітної плати» зосереджуються на структурі систем оподаткування доходів із сумами доходів до видачі. Для оцінки загального впливу державного сектору на добробут людей необхідно також враховувати інші фактори, такі як непрямі податки (наприклад, ПДВ), а також інші види доходів (наприклад, доходи з капіталу). Окрім того, необов’язкові податкові виплати, які впливають на доходи, які отримують домогосподарства, не входять до розрахунків, поданих у цій публікації, але подальші аналізи щодо цих виплат подаються у звіті в онлайновому режимі: http://www.oecd.org/tax/tax-policy/tax-database/non-tax-compulsory-payments.pdf.

6. Див. Примітку 2.

Блок 3: Методологія

Аналіз у звіті «Оподаткування заробітної плати 2021» зосереджений на штатних працівниках із приватного сектору. Припускається, що їхні річні доходи від трудової зайнятості дорівнюють конкретному відсотку від середньої валової зарплати дорослого населення для кожної економіки країн ОЕСР, яку називають середньою заробітною платою.

Термін податки охоплює податок на доходи фізичних осіб, внески у фонд соціального забезпечення та податки на заробітну плату (які подаються сукупно із внесками роботодавців у фонд соціального забезпечення у розрахунках податкових ставок) до сплати із валової суми доходів із заробітної плати. Відповідно, будь-який податок на прибуток, який може стягуватися із доходів, які не є зарплатою, та інших видів податків – наприклад, податку на прибуток підприємств, податку на чисті активи та податку на споживання – не беруться до уваги. Виплати, які враховуються, стосуються виплат центральних державних органів у вигляді грошових перерахувань, зазвичай стосовно дітей-утриманців.

Для більшості країн ОЕСР податковий рік відповідає календарному року, за виключенням Австралії, Нової Зеландії та Великобританії. У випадку з Новою Зеландією та Великобританією, де податковий рік починається у квітні, у розрахунках застосовано «прогнозний» підхід. Це означає, що, наприклад, податкові ставки, відображені за 2020 рік, є ставками для податкового року 2020-21. Однак, в Австралії, де податковий рік починається у липні , було вирішено застосовувати «ретроспективний» підхід для того, щоб подавати достовірніші результати. Таким чином, наприклад, 2020 рік стосовно Австралії, як було визначено, означає податковий рік 2019-2020.

Щодо інформації про податкове навантаження інших видів домогосподарств просимо звертатися до звіту «Оподаткування заробітної плати 2021». Повний опис методології викладено у додатку до звіту «Оподаткування заробітної плати 2021».

Джерело: Дані зі звіту «Оподаткування заробітної плати 2021» (ОЕСР), http://oe.cd/taxingwages.